Стрептомікоз

Streptomyces albireticuli — це вид ґрунтових актиноміцетів, що належить до патогенів, які провокують розвиток стрептомікозу сільськогосподарських культур. Цей мікроорганізм здатен колонізувати кореневу систему рослин, порушуючи обмінні процеси та спричиняючи некротичні ураження тканин.

Серед рослин, що найбільше страждають від цього збудника, виділяють картоплю, цукровий буряк та деякі зернові культури. Інфекція часто передається через ґрунт, де бактерія може зберігатися протягом тривалого часу, очікуючи сприятливих умов для зараження коренів.

Основними ознаками ураження є виникнення на підземних органах рослин плям, виразок або сухих гнилей. Зовнішній вигляд хворої рослини характеризується пригніченим ростом, хлорозом нижніх листків та загальним в’яненням, що значно знижує фотосинтетичну активність.

Розвиток патогену стимулюється високим рівнем аерації ґрунту та температурними показниками в межах 20–30 градусів тепла. Бактерія досить стійка до несприятливих умов зовнішнього середовища, тому її активність може зберігатися навіть при помірних коливаннях вологості ґрунтового горизонту.

• Дотримання сівозміни з включенням сидератів.
• Використання здорового посівного та садивного матеріалу.
• Застосування біологічних фунгіцидів на основі корисних штамів бактерій.
• Контроль кислотності ґрунту для створення умов, непридатних для розвитку стрептоміцетів.

Шкодочинність Streptomyces albireticuli проявляється не лише у зниженні маси врожаю, але й у погіршенні його якості. Сильно уражені плоди та коренеплоди мають низьку лежкість під час зберігання, що призводить до економічних втрат у фермерських господарствах.