Звичайна парша картоплі

Streptomyces europaeiscabiei — це небезпечний ґрунтовий патоген, який є головним збудником звичайної парші картоплі. Організм належить до групи актинобактерій, що мають здатність тривалий час зберігатися в ґрунті, використовуючи органічні рештки як джерело живлення, доки не знайдуть відповідного господаря для зараження.

Окрім картоплі, цей збудник вражає цілу низку коренеплідних культур, включаючи буряк, моркву, пастернак та редис. Бактерія проникає в тканини рослин через молоді продихи, чечевички та пошкодження, спричинені шкідниками або механічним обробітком ґрунту, що ініціює розвиток патологічного процесу.

Симптоми хвороби проявляються як характерні виразки на поверхні шкірки бульб, які можуть бути різної форми: від пласких і сітчастих до глибоких ямчастих. Уражені місця часто стають воротами для інших хвороб, зокрема мокрих гнилей, що призводить до значних втрат продукції під час тривалого зберігання.

Поширенню збудника сприяють температурні умови в межах 20–30°C та лужна реакція ґрунтового середовища. Саме тому ризик спалаху парші значно зростає на ділянках після внесення надмірної кількості вапна, попелу або свіжого гною, що зміщує pH ґрунту в бік лужної реакції.

• Дотримання сівозміни з використанням сидератів.
• Використання стійких до парші сортів картоплі.
• Підтримка оптимального рівня вологості ґрунту під час цвітіння.
• Застосування фізіологічно кислих форм азотних добрив.