Сітчаста парша картоплі

Сітчаста парша — це бактеріальна хвороба картоплі, що викликається ґрунтовим збудником Streptomyces reticuliscabiei. Цей патоген належить до родини актиноміцетів і спеціалізується на ураженні епідермісу бульб, створюючи характерні дефекти зовнішнього вигляду.

Головним об'єктом ураження виступає картопля. Бактерія є типовим мешканцем ґрунту і може виживати в ньому роками, живлячись залишками рослин. Зараження зазвичай відбувається під час формування бульб, коли збудник проникає через сочевички або мікротріщини в шкірці.

Основними ознаками ураження є поява дрібної сітки, що складається з поверхневих тріщин і пробкової тканини. Поверхня бульби стає шорсткою, що суттєво псує товарний вигляд. Хоча м'якуш картоплі залишається їстівним, такі бульби погано зберігаються і втрачають вагу через випаровування вологи крізь пошкоджену шкірку.

Розвитку хвороби сприяють певні екологічні чинники: нейтральний або лужний рівень pH ґрунту, температура ґрунту в межах 20–25°C та недостатня або нерівномірна вологість під час зав'язування бульб. Високий вміст неперепрілої органіки в ґрунті також стимулює розмноження стрептоміцетів.

• Дотримання сівозміни з використанням культур, що підкислюють ґрунт.
• Вирощування стійких до парші сортів картоплі.
• Використання фізіологічно кислих мінеральних добрив.
• Застосування якісного насіннєвого матеріалу без ознак ураження.
• Зниження рівня pH ґрунту шляхом внесення сірковмісних препаратів.