Звичайна парша картоплі

Streptomyces venezuelae — це ґрунтовий актиноміцет, що є одним із збудників звичайної парші картоплі. Цей патоген є постійним мешканцем ґрунту, де він може виживати протягом багатьох років, живлячись органічними рештками рослин та накопичуючись у шарах, де розвивається коренева система культур.

Найбільшої шкоди від цього мікроорганізму зазнають пасльонові культури, зокрема картопля, а також коренеплоди, такі як буряк та редька. Патоген проникає в молоді бульби через сочевички, місця механічних пошкоджень або через пори, що призводить до появи характерних ознак хвороби, які знижують товарні якості врожаю.

Основними симптомами є виникнення виразок на поверхні шкірки бульб. Вони можуть бути пласкими, опуклими або глибокими, у вигляді струпів. Пошкоджені місця не лише псують зовнішній вигляд продукції, але й знижують лежкість картоплі при зберіганні, оскільки через пошкоджені тканини всередину проникають плісняві гриби та гнилі бактерії.

Розвиток інфекції стимулюється певними агротехнічними умовами. Патоген найкраще почувається у ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, тому надмірне внесення вапна або золи сприяє його поширенню. Також критичним фактором є температура ґрунту в межах 20–25°C та помірна вологість під час зав'язування бульб.

• Дотримання сівозміни з використанням сидератів.
• Використання фізіологічно кислих добрив (наприклад, сульфату амонію).
• Вибір сортів картоплі, стійких до парші.
• Полив у фазі початку утворення бульб для зниження активності бактерій.