Звичайна парша

Збудником звичайної парші є ґрунтові бактерії родини Streptomycetaceae, зокрема Streptomyces scabies. Ці організми є типовими мешканцями ґрунту, які здатні жити як сапрофіти, але за певних умов стають небезпечними патогенами для багатьох сільськогосподарських рослин.

Хвороба найчастіше уражає бульби картоплі, коренеплоди цукрового та столового буряка, моркву, редьку та пастернак. Найбільшої шкоди патоген завдає картоплярству, оскільки пошкоджені бульби втрачають свої товарні якості, смакові властивості та значно гірше зберігаються під час зими.

Симптоми ураження проявляються у вигляді появи на поверхні коренеплодів або бульб різноманітних виразок, плям або пробкових наростів. У деяких випадках шкірка може розтріскуватися, утворюючи глибокі кратери, що сприяє проникненню інших інфекцій, які викликають гниття під час зберігання.

Розвиток інфекції стимулюється лужним або нейтральним середовищем ґрунту (pH 6,0–7,5), а також дефіцитом вологи в ґрунті під час формування врожаю. Бактерії мають високу витривалість і можуть роками залишатися в ґрунті, чекаючи на сприятливі умови для зараження нових рослин-господарів.

Система захисних заходів включає правильний сівозмін, при якому не рекомендується висаджувати картоплю після вапнування ґрунту. Важливим є використання фізіологічно кислих добрив, вибір стійких до парші сортів та дотримання режиму зрошення у найбільш вразливі фази вегетації для стримування розвитку патогену.