Термоактиноміцети

Термоактиноміцети являють собою групу термофільних бактерій, які відіграють значну роль у біодеградації рослинних залишків та псуванні запасів сільськогосподарської продукції. Ці мікроорганізми є активними термофілами, здатними виживати та розмножуватися в умовах високих температур, що виникають під час процесу самозігрівання кормів та зернових мас.

Найчастіше від діяльності цих бактерій страждають зернові, бобові культури, сіно та силос. В агрономічній практиці вони спричиняють зниження якості кормів, що робить їх непридатними для використання в тваринництві через розвиток мікотоксинів та інших продуктів метаболізму бактерій, що виникають при перегріві продукції.

Основними ознаками ураження є поява специфічного запаху плісняви або затхлості, зміна кольору зерна чи сіна на більш темні відтінки, а також наявність білуватого нальоту спор на поверхні субстрату. Процес супроводжується інтенсивним виділенням тепла, яке призводить до «вугільної» гнилі або повної втрати біологічної цінності врожаю.

Розвиток патогенів провокується недостатньою вентиляцією та підвищеною вологістю, які створюють ідеальні умови для термофільних мікроорганізмів. Температурний діапазон розвитку цих бактерій становить 40–65 градусів Цельсія, що дозволяє їм домінувати в мікробіоценозі при нагріванні рослинної маси під час неправильного зберігання.

Для запобігання поширенню термоактиноміцетів слід дотримуватися таких правил:

• Постійний контроль вологості зерна, що не повинна перевищувати встановлені норми для довготривалого зберігання.
• Забезпечення ефективного провітрювання складів та зерносховищ.
• Використання методів консервації кормів за допомогою спеціальних препаратів.
• Систематична дезінфекція обладнання для збирання та обробки врожаю.