Малина звичайна

Малина звичайна (Rubus idaeus L.) — це багаторічний чагарник родини Розові (Rosaceae), який є однією з найпопулярніших ягідних культур у садівництві. Батьківщиною цієї рослини є лісова зона північної півкулі, де вона зростає як підлісок. Завдяки селекції створено безліч сортів, пристосованих до різних кліматичних умов — від ранніх літніх до ремонтантних типів, що плодоносять до самих заморозків.

Будова куща малини передбачає наявність дворічних пагонів. У перший рік життя пагін нарощує вегетативну масу, а на другий рік на ньому закладаються плодові бруньки, після дозрівання ягід він висихає. Коренева система має здатність до утворення кореневих нащадків, що дозволяє рослині активно розширювати свою площу. Листки складні, зубчасті по краях, що забезпечує інтенсивний процес фотосинтезу.

Для високої врожайності важливо обрати ділянку з легким, багатим на органічні сполуки ґрунтом. Культура не терпить застою води, тому рівень ґрунтових вод має бути не вище одного метра. Малина вимагає стабільного зволоження протягом усього періоду вегетації, особливо в фазі цвітіння та наливу ягід, проте виключає тривале підтоплення, яке провокує гниття коренів.

Технологія вирощування передбачає щорічне видалення відплодоносилих пагонів та проріджування молодих, щоб уникнути загущення посадок. У промисловому виробництві обов'язковим є використання крапельного поливу та шпалерної системи кріплення. Продукція малини широко використовується в харчовій промисловості, зокрема для виготовлення конфітюрів, сиропів, сублімованих продуктів та заморожування.

Висока вологість повітря та порушення агротехніки часто призводять до спалахів хвороб:

• Альтернаріоз, антракноз та вертицильозне в’янення
• Ризоктоніоз, біла гниль кореня та кореневі гнилі
• Вірус мозаїки томатів та вірус тютюнової мозаїки

Серед шкідників, що суттєво знижують рентабельність, виділяють вогнівок, галиць, пильщиків, квіткоїдів, комариків, моль, мінуючих мух та листову попелицю, боротьба з якими потребує інтегрованого підходу.