Еридан

Сорт середнього терміну дозрівання, отриманий на Ленінградській плодоовочевій дослідній станції від вільного запилення сорту Авенаріус. Автор І. С. Студенська. У 2009 р. включений до Держреєстру селекційних досягнень, допущених до використання по Волго-В'ятському регіону.

Кущ середньорослий, розкидистий, середньої густоти. Пагони середньої товщини, прямі та аркоподібно зігнуті. Ростучі пагони світло-зелені, без опушення. Шипи короткі і середні, тонкі, одинарні та подвійні, світлого забарвлення, спрямовані перпендикулярно до пагона, розташовані по всій його довжині. Шипчики у міжвузлях відсутні.

Лист п'ятилопатевий, середнього розміру, зелений. Пластинка листа блискуча, без опушення, гладка, пряма, м'якої консистенції. Зубчики тупі, короткі, неповернуті. Основа листа пряма. Черешок листа середньої довжини, тонкий, зелений. Відносно пагона лист розташований вгору і в сторони.

Квітки середні за величиною, блідозабарвлені. Зав'язь овальна, без опушення. Суцвіття одно- та двокольорові.

Ягоди середні і дрібні (середня маса 3,0 г, максимальна — 3,9 г), округло-овальної форми, темно-червоні, без опушення, вкриті восковим нальотом. Шкірка середньої товщини, міцна. М'якоть соковита, гарного кисло-солодкого смаку, з ароматом, оцінка 4,0 бала. Чашечка довга, вузька, напівзамкнена. Плодоніжка середньої довжини, тонка, зелена. Хімічний склад: сума цукрів — 9,2-11,0%, титрована кислотність — 2,2-2,8%, аскорбінова кислота — 24,2-27,0 мг/100 г. Ягоди універсального призначення.

Сорт зимостійкий, посухостійкий, врожайність 5,7-7,1 кг/кущ, стійкий до борошнистої роси, антракнозом і септоріозом уражується в слабкому ступені.

Переваги сорту: висока зимостійкість та стійкість до борошнистої роси, стабільність плодоношення.

Недоліки сорту: невисока маса ягід.