Світлячок

Отримано від схрещування Євразії 21 з сортом Волзька красуня. Оригінатор — Всеросійський науково-дослідний інститут генетики та селекції плодових рослин ім. І.В. Мічуріна. Автори: Г.А. Курсаков, Г.Г. Нікіфорова, Р.Е. Богданов. Проходить держсортвипробування з 2004 р.

Дерево середньої сили росту з розкидистою кроною середньої густини. Пагони тонкі, прямі, коричнево-бурі, опушені. Листки середні, еліптичні, видовжені, темно-зелені, гладкі, матові. Поверхня пластинки увігнута. Край листка городчастий. Прилистки середні, раноопадаючі. Черешок середній, пігментований. Квітки середні, білі.

Плід великий (39,5 г) широкоокруглої форми. Забарвлення плоду фіолетове. Підшкірних цяток мало, сірі, малопомітні. Шкірка середня, гола. М'якоть жовта, соковита, сік безбарвний. Смак кисло-солодкий (дегустаційна оцінка 4,3 бала). Кісточка від м'якоті відділяється добре. Плодоніжка середня, добре відокремлюється від гілки. Плоди містять цукрів — 13,0%, кислот — 0,97%, аскорбінової кислоти — 6 мг/100г. Строки цвітіння ранні. Дерева починають плодоносити на 3-4 рік. Плоди придатні для споживання у свіжому вигляді та для технічної переробки.

Переваги сорту: висока зимостійкість, рясний щорічний урожай, високі смакові якості плодів.

Недоліків практично не виявлено.