Волзька красуня

Виведена Є.П. Фінаєвим на Куйбишевській дослідній станції садівництва в 1939 р.від схрещування сортів Скороспелка червона і Ренклод Баве. Включена до Держреєстру в 1965 р. по Центральному, Середньоволзькому та Нижньоволзькому регіонах.

Дерево велике, швидкоросле. Крона куляста, піднята, середньої густоти. Плодоносить переважно на букетних гілочках. Кора на штамбі та основних суччях гладка, сіра. Пагони товсті, прямі. голі. Чечевички мало, білі. Листки великі, широкі, яйцеподібні, коротко загострені, світло-зелені, зморшкуваті, матові. Пластинка листа плоска, різко переходить у носик; основа округла, опушеність середня. Край листка пилчасто-городчастий. Черешок середній, товстий, пігментований. Прилистки середні. слаборассечені, раноопадаючі. Залізяки середні, дві, забарвлені при основі пластинки або на черешку. Суцвіття — квітки подвійні та потрійні, великі, білі.

Плід великий, одномірний, середньою масою 34 г. Форма плоду овально-округла, до основи звужена. Вершина плоду округла, слабко вдавлене. Основа плоду з поглибленням, ямочка середньоголубока і середньоширока. Брюшний шов середньої глибини, що виділяється. Плодоніжка середня, товста, легкість відділення від гілки хороша, прикріплення до кісточки не міцне. Забарвлення плоду червоно-фіолетове, розмите, суцільне. Підшкірні точки: середня кількість, білі, добре помітні. Шкірка середня, гола, з сильним восковим нальотом, зі шкірки знімається легко. М'якоть жовто-помаранчева, ніжна, соковита; забарвлення порожнини одноколірне з м'якоттю. Сік безбарвний. Характер смаку кисло-солодкий. Кісточка відділяється від м'якоті добре, середня, овальна, із загостреною верхівкою та основою, в ямках. Оцінка смаку — 4,5 бала. Зовнішній вигляд плодів — 4,8 бала. Плоди містять сухих речовин — 22,0%, цукрів — 10,35%, кислот — 1,95%, аскорбінової кислоти — 11,78 мг/100г. Основне призначення сорту — десертний. Може йти і на технічну переробку.

Сорт практично самоплідний. Найкращі запилювачі: Скороспелка червона, Тернослива куйбишевська, Мирна, Жигулі.

Цвітіння 11-20 травня. Строк дозрівання плодів ранній. Строки знімання плодів 10-25 серпня. Календарні строки споживання плодів 10 серпня — 5 вересня. Транспортабельність плодів середня. У плодоношення дерева вступають на 4-5 рік. Врожайність плодів у віці 6-8 років — 8-10 кг, у віці 9-12 років — 12-25 кг. Плодоношення щорічне. Сорт високоурожайний. Міцність прикріплення плодів хороша, вища ніж у Скороспелки червоної.

Дерева по зимостійкості не нижче, ніж дерева сорту Скороспелка червона. Квіткові бруньки по зимостійкості поступаються Скороспелці червоній. У Середньому Поволжі у дерев Волзької красуні часто спостерігалася загибель квіткових бруньок, тому хороші врожаї бувають лише у сприятливі роки. Сорт мав середнє підмерзання: у віці 5-8 років — 0,4 бала; у віці 15-16 років — 1,0 бала.

У посушливі роки не страждає. Камедетеча спостерігається рідко. Сірою гниллю плоди вражаються також рідко, головним чином у разі пошкодження їх вишневим слоником і сливовою плодожеркою. Поразка останньою слабка — 0,5-1%.

Розмножується щепленням на сіянцеві підщепи Скороспелки червоної, Терносливи куйбишевської, Венгерки жовтневої. Добре (до 40%) розмножується зеленими живцями. Потребує добре захищених і освітлених рівних місць або легких схилів. Добре росте на середньо- або легкосуглинкових чорноземах, на мергелистій глині, помірно зволожених ділянках. На поливи та підживлення відгукується значним підвищенням врожаю і якістю плодів. Може формуватися за без'ярусною або розріджено-ярусною системою, у напівштамбовій або низькоштамбовій формі. Обрізку переносить добре.

Переваги сорту: висока щорічна врожайність, скороплідність, хороша зимостійкість, великі розміри красивих плодів відмінного смаку.

Недоліки сорту: великі розміри дерева, недостатня зимостійкість квіткових бруньок, розтріскування плодів у вологі роки.