Аскохітоз злаків

Збудник Ascochyta graminea належить до царства Гриби (Fungi), відділу Аскоміцети, роду Аскохіта (Ascochyta). Це патогенний гриб, який є вузькоспеціалізованим паразитом багатьох видів злакових культур, викликаючи хворобу під назвою аскохітоз. Патоген уражає вегетативні органи рослин, спричиняючи розвиток некротичних плям на листках та стеблах.

Основними культурами, що уражаються даним фітопатогеном, є ячмінь, пшениця, овес та деякі дикі злакові трави. Захворювання проявляється у вигляді світлих плям із темною облямівкою на листкових пластинках. У центрі таких плям згодом формуються пікніди — дрібні чорні крапки, що є плодовими тілами гриба і забезпечують поширення інфекції протягом усього вегетаційного сезону.

Біологічний цикл розвитку гриба включає етап збереження інфекції на рослинних рештках, у ґрунті або на насінні у формі пікнід та міцелію. Коли настають сприятливі умови, такі як висока вологість повітря, з пікнід вивільняються конідії. Вони розносяться краплями дощу або вітром на здорові тканини рослин, де проростають і утворюють нові вогнища ураження.

Для інтенсивного розвитку патогену необхідні висока вологість (понад 70–80%) та помірна температура повітря від +15°C до +22°C. За таких умов гриб здатний швидко поширюватися полем. Дощі є ключовим фактором, що сприяє перенесенню спор на верхні яруси рослин та подальшому розвитку епіфітотійного процесу.

Шкодочинність аскохітозу проявляється у передчасному відмиранні листкової поверхні, що призводить до пригнічення фотосинтезу та значного зменшення врожайності зерна. Уражені посіви також частіше страждають від інших хвороб. До заходів контролю належать:

• використання фунгіцидної обробки насіння;
• дотримання правильної сівозміни;
• глибока оранка для знищення джерел інфекції;
• застосування фунгіцидів у фазу виходу в трубку.