Церкоспороз буряка

Збудником небезпечного захворювання цукрового та столового буряка є мікроскопічний гриб Cercospora beticola. Він належить до класу Дейтероміцети (недосконалі гриби) і є одним із найпоширеніших патогенів, що вражають вегетативну частину рослини протягом усього літнього періоду.

Хвороба проявляється на дорослих листках у вигляді численних світло-бурих плям з червоно-коричневою облямівкою. Поступово у центрі плями формується сірий оксамитовий наліт — це конідіальне спороношення гриба. При інтенсивному ураженні листки передчасно відмирають, що змушує рослину викидати нову розетку, виснажуючи запаси цукру в коренеплоді.

Життєвий цикл патогена починається з перезимівлі грибниці на рослинних рештках. Коли середньодобова температура сягає +16°C і вище, конідії починають активно розсіюватися. Сприятливими умовами для зараження є наявність краплинної вологи (роса, дощ) на листковій поверхні протягом кількох годин, що дозволяє спорам успішно прорости в тканини листа.

Економічна шкода від церкоспорозу є дуже високою. Через руйнування асиміляційної поверхні листка істотно знижується врожайність коренеплодів, а також зменшується вміст цукристості на 2–4%. У випадках епіфітотій, за відсутності належного захисту, втрати валового збору можуть сягати 50% і більше.

• Дотримання просторової ізоляції від минулорічних посівів.
• Використання стійких гібридів та сортів.
• Проведення моніторингу посівів починаючи з фази змикання міжрядь.
• Застосування фунгіцидів системної та контактної дії за перших ознак плямистості.

Ефективний контроль потребує інтегрованого підходу. Хімічний захист передбачає чергування діючих речовин різних хімічних груп для запобігання виникненню резистентності у популяції гриба. Агротехнічні заходи, спрямовані на поліпшення провітрюваності посівів та збалансоване азотне живлення, також сприяють обмеженню розвитку хвороби.