Дефіцит бору

Дефіцит бору — це фізіологічне захворювання рослин, що виникає через недостатнє засвоєння цього мікроелемента з ґрунту. Хоча це не інфекційний збудник, наслідки його нестачі прирівнюються до важких хвороб, оскільки вони призводять до системних порушень у розвитку культур та відмирання життєво важливих тканин.

Від нестачі бору страждають цукрові буряки, соняшник, ріпак, овочеві та плодово-ягідні культури. Типовими ознаками є пригнічення точок росту, хлороз верхівкових листків, відмирання коріння та потворність плодів. У цукрових буряків це призводить до розвитку гнилі сердечка, що робить врожай непридатним до тривалого зберігання.

З точки зору фізіології, бор відповідає за структуру клітинних стінок, перенесення цукрів та формування репродуктивних органів. Його нестача блокує процеси запліднення: пилок стає нежиттєздатним, а зав’язь масово опадає. Порушення обміну речовин робить рослини беззахисними перед грибковими та бактеріальними інфекціями.

Розвиток дефіциту провокується високим рівнем pH ґрунту, надмірним вмістом кальцію або калію, а також посухою. У таких умовах бор стає недоступним для кореневої системи навіть при його наявності в ґрунтовому горизонті. Найчастіше проблема спостерігається на дерново-підзолистих, легких за гранулометричним складом або торф’янистих ґрунтах.

Ефективна система захисту базується на обов'язковому проведенні листових підживлень борними добривами у критичні фази вегетації (бутонізація, цвітіння). Також важливо підтримувати оптимальний рівень реакції ґрунтового розчину, уникати надмірного вапнування та проводити моніторинг стану посівів за допомогою діагностики листків.