Сіра пліснява рицини

Botryotinia ricini — це фітопатогенний гриб, що належить до класу аскоміцетів. Він є спеціалізованим збудником грибкових хвороб рицини звичайної, викликаючи серйозні економічні збитки у сільському господарстві. В науковій літературі також часто згадується під назвою його анаморфної стадії — Botrytis ricini.

Основне захворювання, яке спричиняє цей патоген, — сіра пліснява суцвіть (китиць) рицини. Хвороба вражає генеративні органи рослини, внаслідок чого вони вкриваються пухким сірим нальотом спороношення. Це призводить до передчасного відмирання квіток, недорозвиненості насіння та перетворення суцвіть на безформну масу, що загниває.

Життєвий цикл гриба базується на утворенні конідій, що легко поширюються потоками повітря, краплями дощу та комахами-запилювачами. Основним джерелом інфекції після зимівлі слугують склероції, які зберігаються на пожнивних рештках у ґрунті. Проростаючи навесні, вони утворюють спори, які знову інфікують молоді рослини під час фази цвітіння.

Розвиток патогена критично залежить від гідротермічних умов. Надмірна вологість повітря, часті дощі в період цвітіння та тепла погода є головними чинниками, що сприяють швидкому масовому поширенню інфекції. У загущених посівах створюється сприятливе середовище для накопичення вологи, що різко підвищує ризик виникнення епіфітотії.

Стратегія контролю хвороби охоплює агротехнічні заходи, такі як дотримання сівозміни, ретельне знищення рослинних решток, на яких зимує патоген, та використання здорового посівного матеріалу. У зонах з високим рівнем ризику доцільно застосовувати профілактичні обприскування фунгіцидами під час цвітіння для захисту китиць від зараження.