Ботритіс

Ботритіс (Botrytis) — рід мікроскопічних грибів-аскоміцетів, які є збудниками поширених та надзвичайно небезпечних захворювань рослин. Найвідомішим представником є Botrytis cinerea, який спричиняє розвиток сірої гнилі. Цей фітопатоген характеризується широкою спеціалізацією, вражаючи переважну більшість сільськогосподарських культур у закритому та відкритому ґрунті.

Захворювання, що викликаються цим грибом, вражають усі органи рослин: кореневу систему, стебла, листя, квіти та плоди. Основним симптомом інфекції є поява сірого пухнастого нальоту, який згодом перетворюється на темні склероції. Рослини, уражені ботритісом, швидко в'януть, їх тканини розм'якшуються, а плоди втрачають товарний вигляд та стають непридатними для споживання чи зберігання.

Біологія гриба базується на формуванні стійких структур — склероціїв, які можуть роками зберігатися в ґрунті або на рослинних рештках. Коли настають сприятливі умови, з них розвиваються конідії, що розносяться потоками повітря. Інфекція проникає в рослину переважно через мікротравми або тканини, що вже почали старіти, після чого гриб виділяє ферменти, що руйнують клітинні стінки.

Розвиток патогену критично залежить від гідротермічних показників. Волога погода, частий туман, роса та відсутність циркуляції повітря в теплицях створюють ідеальне середовище для спалахів сірої гнилі. Також сприяють поширенню загущені посіви та надмірне внесення азотних добрив, які провокують надмірний вегетативний ріст, що робить рослину вразливою.

Для ефективного контролю чисельності збудника необхідно дотримуватися системи інтегрованого захисту:

• Видалення та знищення уражених частин рослин.
• Контроль рівня вологості в теплицях шляхом провітрювання.
• Використання фунгіцидів із груп карбоксамідів, триазолів та інших препаратів за розкладом.
• Дотримання просторової ізоляції та агротехнічних норм вирощування.