Пшенична сажка

Пшенична сажка, що викликається грибом Tilletia caries, є одним із найпоширеніших захворювань озимої та ярої пшениці. Цей фітопатоген належить до класу Базидіоміцетів і спеціалізується на ураженні зав'язі зернових культур, повністю замінюючи внутрішній вміст зернівки на спори гриба.

Основні симптоми хвороби стають помітними у фазі молочної стиглості зерна. Уражені колосся виглядають дещо розпушеними, а замість здорових зерен утворюються так звані головневі мішечки. Вони мають сірувато-бурий колір і при розчавлюванні виділяють чорну масу спор, що пахне триметиламіном, який нагадує запах зіпсованого оселедця.

Життєвий цикл патогена починається в ґрунті або на поверхні насіння, де теліоспори зберігають життєздатність до наступного сезону. Інфікування рослини відбувається виключно на початкових етапах розвитку, коли проросток ще не вийшов на поверхню ґрунту. Грибниця поширюється всередині рослини до самого колоса, де завершується утворенням спор.

Умови розвитку хвороби значною мірою залежать від температури та вологості ґрунту під час сівби. Оптимальна температура для проростання спор становить від +5 до +12 градусів. Тому затримка посіву озимих або ранній висів ярових при підвищеній температурі ґрунту може суттєво знизити рівень інфікування посівів.

Для боротьби з цією хворобою застосовують комплексний підхід, що включає такі заходи:

• Використання стійких до сажки сортів пшениці.
• Якісне протруювання насіння перед посівом сучасними фунгіцидами.
• Дотримання сівозміни, що перериває цикл накопичення спор у ґрунті.
• Оптимізація строків сівби зернових культур.