Кохліобіол злаковий

Кохліобіол злаковий (Cochliobolus sativus) — це грибковий фітопатоген, що належить до класу Аскоміцетів. Його анаморфна стадія широко відома як Bipolaris sorokiniana. Це один із найпоширеніших збудників хвороб зернових культур, що викликає як кореневі гнилі, так і плямистості наземних органів рослин.

Серед основних хвороб, які провокує цей гриб, виділяють звичайну (гельмінтоспоріозну) кореневу гниль, темно-буру плямистість листя, колосся та зерна. Ураження починається з проростків, переходячи на коріння, вузол кущення, а пізніше проявляється у вигляді темних плям на листках, що з часом зливаються.

Біологічний цикл патогену базується на збереженні конідій та міцелію у ґрунті, на пожнивних рештках та в насінні. Гриб активізується за сприятливих умов — високої вологості повітря та ґрунту при температурі 20–25°C. Конідії поширюються вітром та дощовими краплями на сусідні рослини, забезпечуючи масове поширення інфекції в посівах.

Вредоносність проявляється у значному зниженні густоти продуктивного стеблостою, пошкодженні провідної системи рослин та недорозвиненості колосся. Це призводить до істотних втрат врожаю зерна, яке часто стає джерелом накопичення мікотоксинів, що знижує його якість та товарну цінність.

Контроль поширення Cochliobolus sativus передбачає такі заходи:

• дотримання сівозмін з виключенням монокультури злаків;
• використання якісного протруєного посівного матеріалу;
• внесення збалансованих доз добрив;
• обробка посівів фунгіцидами в фазі виходу в трубку або колосіння при поширенні плямистостей.