Ефеліс рису

Систематичне положення та природа збудника. Ephelis oryzae — це мікроскопічний гриб, що належить до родини Clavicipitaceae. Він є анаморфною (нестатевою) стадією гриба Balansia oryzae. Це спеціалізований патоген, що спеціалізується на ураженні злакових культур, викликаючи специфічні морфологічні зміни в тканинах рослин під час формування суцвіть.

Хвороби та уражувані культури. Гриб спричиняє хворобу, яку в агрономічній практиці називають «задухою рису» або хибною сажкою. Патоген уражує волоть рису, що призводить до її деформації та повної втрати продуктивності колосків. Основним об'єктом інфікування є рис посівний, але збудник також може розвиватися на диких видах злаків, що ростуть поблизу полів.

Біологія та цикл розвитку. Розвиток гриба починається з потрапляння спор на зачатки майбутнього суцвіття. Міцелій проникає в тканини рослини під час її активного росту. У міру розвитку метелки гриб формує навколо неї тверду оболонку (строму), яка механічно перешкоджає виходу колосків та їх нормальному розвитку, через що квітки залишаються недорозвиненими.

Умови розвитку та шкодочинність. Епіфітотійний розвиток хвороби спостерігається за умов високої вологості повітря та достатньої температури в період виходу рису в трубку. Шкодочинність Ephelis oryzae є дуже високою: уражені рослини не утворюють зерна, що призводить до значних втрат урожаю. Навіть часткове ураження окремих стебел суттєво знижує якість та кількість товарної продукції.

Заходи захисту та контролю. Ефективний захист ґрунтується на комплексній стратегії.

• Використання здорового насіннєвого матеріалу без спор гриба.
• Видалення післяжнивних залишків, де зберігається інфекція.
• Застосування фунгіцидів системної дії до початку появи суцвіть.
• Впровадження сівозмін для розриву циклу розвитку патогена.
• Моніторинг посівів у період кущення для вчасного виявлення симптомів.