Епікоккум сорго

Систематичне положення та тип збудника: Epicoccum sorghinum (раніше відомий як Phoma sorghina) є небезпечним мікроскопічним грибом, що належить до класу Dothideomycetes. Він класифікується як факультативний паразит, здатний переходити до сапротрофного способу життя на рослинних рештках, що забезпечує йому високу виживаність у різних кліматичних умовах.

Хвороби та уражувані культури: Цей патоген викликає червону плямистість листя сорго, а також може уражати суцвіття, стебла та насіння. Крім сорго, від впливу цього гриба страждають кукурудза, просо, пшениця та багато дикорослих злакових трав. Захворювання характеризується появою численних плям, колір яких варіюється від червоного до темно-коричневого, що свідчить про глибоке ураження тканин рослини.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний із рівнем вологості навколишнього середовища. Збудник зимує на інфікованих пожнивних рештках, у ґрунті або на насінні у формі пікнід та міцелію. Навесні, при настанні сприятливих умов, утворюються конідії, які розсіюються потоками вітру та бризками дощу, потрапляючи на молоді листки та розетку рослин.

Умови розвитку та шкодочинність: Оптимальні умови для розвитку інфекції — це тривалі періоди високої вологості повітря (понад 80%) та температури в межах +20–28°C. Шкодочинність полягає в передчасному відмиранні листового апарату, порушенні процесів метаболізму та зниженні маси 1000 зерен. Крім того, гриб здатний продукувати токсичні метаболіти, що знижують якість та безпечність зібраного врожаю.

Заходи захисту та контролю: Для обмеження поширення патогена агрономи рекомендують наступні кроки:

• Дотримання просторової ізоляції між полями зернових культур.
• Глибока оранка ґрунту з метою закопування інфікованих рослинних решток.
• Використання якісного, сертифікованого та протруєного насіннєвого матеріалу.
• Вчасне внесення фосфорно-калійних добрив для підвищення імунітету рослин.
• Проведення фунгіцидних обробок у критичні фази розвитку культури при виявленні первинних симптомів.