Глеоцеркоспороз сорго

Систематичне положення та тип збудника: Gloeocercospora sorghi — це грибковий фітопатоген, що належить до класу Dothideomycetes. Цей мікроорганізм є збудником специфічної плямистості листя, відомої в агрономії як глеоцеркоспороз. Патоген спеціалізується на ураженні рослин родини тонконогових, завдаючи шкоди посівам сорго.

Боротьба на культурах: Хвороба найчастіше вражає різні види сорго: зернове, цукрове та суданську траву. Симптоми проявляються у вигляді округлих або витягнутих плям червоного чи фіолетового кольору, які з часом темніють. При високому ступені ураження спостерігається масове відмирання листя, що безпосередньо впливає на метаболізм рослини.

Біологія та цикл розвитку: Гриб зимує у формі дрібних склероціїв на рослинних рештках, що залишилися на полі після збору врожаю. Навесні, за наявності достатньої кількості вологи, склероції формують конідії. Поширення інфекції відбувається під час дощу та вітром, коли спори переносяться на здорові рослини, де проникають у тканини через природні отвори або рани.

Умови розвитку та шкідливість: Оптимальними умовами для інфікування є тривала волога погода та помірна температура повітря. Шкідливість Gloeocercospora sorghi проявляється у значному зниженні рівня врожайності зерна та зеленої маси. Крім того, інфіковані рослини стають більш вразливими до вторинних інфекцій, що може призвести до швидкого в'янення всього посіву.

Заходи захисту та контролю: Для обмеження поширення патогена рекомендується комплексний підхід:

• Застосування сівозміни з поверненням культури на поле не раніше ніж через три роки.
• Глибока оранка для знищення джерел інфекції у ґрунті.
• Використання фунгіцидів на ранніх стадіях появи хвороби.
• Протруєння насіння перед посівом фунгіцидами системної дії.
• Використання стійких до глеоцеркоспорозу сортів та гібридів.