Гельмінтоспоріоз рису

Гельмінтоспоріоз рису — це небезпечне грибкове захворювання, збудником якого є Helminthosporium oryzae. Це аскоміцетний гриб, який належить до роду Bipolaris і здатний вражати рис на будь-якій стадії розвитку. Хвороба відома також під назвою бура плямистість листя, що вказує на характерний зовнішній вигляд уражених частин рослини.

Патоген викликає утворення характерних плям на всіх надземних органах: листках, піхвах, вузлах та колосках. На ранніх етапах розвитку культури гриб провокує загибель проростків, що суттєво знижує густоту стояння рослин. У фазі цвітіння та дозрівання ураження метелок призводить до формування недорозвиненого, щуплого та темного зерна, що втрачає свої посівні та харчові властивості.

Біологічний цикл збудника базується на поширенні конідій, які легко переносяться потоками повітря, водою для поливу та комахами. Інфекція накопичується на рослинних рештках у ґрунті та на насіннєвому матеріалі, де може зберігатися тривалий час до настання сприятливих умов для проростання грибниці.

Розвиток епіфітотії спостерігається при високій відносній вологості повітря та стабільних температурах від 20 до 30 °C. Ослаблені рослини, що відчувають дефіцит мінерального живлення (зокрема калію та фосфору) або знаходяться у стресових умовах вирощування, стають найбільш вразливими до проникнення інфекції.

Для контролю хвороби застосовують агротехнічні та хімічні методи. Важливим є використання сертифікованого, знезараженого насіння, знищення пожнивних решток, а також внесення добрив згідно з потребами культури. У разі виявлення перших ознак хвороби, необхідно застосовувати фунгициди системної дії для призупинення поширення грибка на посівах.

• Очищення полів від рослинних решток.
• Дотримання сівозміни.
• Протруювання насіння перед посівом.
• Моніторинг вологості ґрунту та повітря.