Вірус мозаїки сої

Систематичне положення та природа збудника: Вірус мозаїки сої (Soybean mosaic virus, SMV) класифікується як представник роду Potyvirus, родини Potyviridae. Це патоген з одноланцюговою РНК, який має вигляд гнучких ниткоподібних частинок. В агрономічній практиці Індонезії та інших регіонів він визнаний одним із найнебезпечніших збудників, що вражає посіви сої на різних етапах розвитку.

Симптоми та культура-господар: Хвороба вражає виключно культуру сої (Glycine max). Зовнішні ознаки включають характерну мозаїчну плямистість на листках, їх деформацію, зморшкуватість та помітне зменшення розміру листочків. Часто спостерігається системне ураження, що призводить до загального пригнічення росту рослин та зменшення кількості бобів.

Біологія та цикл розвитку: Основним джерелом збереження інфекції між сезонами є заражене насіння. Після появи сходів вірус поширюється за допомогою комах-переносників — попелиць (Aphididae). Передача вірусу відбувається неперсистентним способом: комаха переносить вірусні частинки на своїх ротових органах після короткочасного живлення на хворих рослинах, миттєво заражаючи здорові пагони.

Умови розвитку та шкідливість: Активному поширенню вірусу сприяє тепла волога погода, яка є сприятливою для швидкої міграції попелиць. Шкідливість патогену полягає у суттєвому зниженні врожайності зерна, погіршенні посівних якостей насіння та виникненні специфічного забарвлення навколо рубчика насінини, що знижує сортність продукції та економічну ефективність господарства.

Заходи захисту та контролю: Оскільки вірусні хвороби важко лікуються, основна увага приділяється профілактичним заходам:

• Використання лише здорового, перевіреного посівного матеріалу з вільних від вірусу регіонів.
• Впровадження у виробництво стійких селекційних сортів сої.
• Знищення бур'янів-резерваторів, які підтримують життєздатність вірусу.
• Моніторинг чисельності попелиць та своєчасне застосування інсектицидів для розриву ланцюга передачі.
• Дотримання просторової ізоляції між новими та старими посівами.