Фомоз хрестоцвітих

Leptosphaeria maculans — це патогенний гриб класу аскоміцетів, що є збудником небезпечної хвороби — фомозу (сухої гнилі) хрестоцвітих культур. В агрономічній практиці цей організм відомий як один із найбільш шкодочинних факторів, що обмежують продуктивність вирощування ріпаку та гірчиці у всьому світі.

Хвороба уражує всі органи рослин: від сім’ядоль та листя до стебла та кореневої шийки. На листі формуються характерні світлі плями з численними чорними крапками — пікнідами, що містять спори гриба. Ураження кореневої шийки призводить до утворення глибоких виразок, які перешкоджають нормальному надходженню поживних речовин та вологи, викликаючи в’янення.

Біологічний цикл розвитку включає статеве спороношення (аскоспори), які утворюються на рослинних рештках, що перезимували, та безстатеве спороношення (конідії) у пікнідах протягом вегетаційного періоду. Аскоспори здатні розповсюджуватися на великі відстані за допомогою повітряних потоків, що робить зараження посівів важкоконтрольованим процесом у дощові сезони.

Вплив патогену на господарство проявляється у значному зниженні маси 1000 насінин, погіршенні олійності та передчасному випаданню рослин. За умов сприятливої погоди та високої інфекційної завантаженості ґрунту, фомоз може спричинити епіфітотійний розвиток, що призводить до втрати значної частини врожаю ріпаку.

Ефективна стратегія захисту базується на таких заходах:

• Запровадження правильних сівозмін, що переривають цикл накопичення інфекції в ґрунті.
• Вибір стійких до гриба генетичних ліній ріпаку.
• Якісна обробка ґрунту, що сприяє швидкій мінералізації заражених решток.
• Своєчасне застосування фунгіцидів на ранніх етапах розвитку культури, коли ризик проникнення патогену через листовий апарат є максимальним.