Фомоз ріпаку

Фомоз, або суха гниль, є однією з найнебезпечніших хвороб, що спричиняється патогеном Leptosphaeria maculans. Цей гриб уражує переважно представників родини капустяних, зокрема озимий ріпак та редис. Інфекція здатна виживати у ґрунті на залишках уражених рослин протягом тривалого часу, що робить її вкрай стійкою до несприятливих умов.

Симптоми хвороби проявляються у вигляді світлих плям на листках, на яких згодом з’являються дрібні чорні крапки — пікніди. Найбільш небезпечним є ураження кореневої шийки та основи стебла. Некротичні тканини набувають бурого кольору, стають сухими та крихкими, що часто призводить до ламання стебел і передчасної загибелі цілих рослин.

Розповсюдженню збудника сприяє волога та тепла погода. Спори патогена розносяться повітряними масами та краплями дощу на великі відстані, заражаючи нові площі. Восени первинне зараження часто відбувається через листя, після чого гриб поступово переходить у стебло, розвиваючись навіть за помірних температур.

Висока шкідливість захворювання зумовлена значними втратами врожаю та погіршенням його якості. Через руйнування судинної системи рослини погіршується налив насіння, воно стає дрібним і незрілим, а вміст олії в зерні ріпаку критично падає. У разі епіфітотійного розвитку фомозу фермери можуть втратити майже половину запланованого врожаю.

Система захисту базується на впровадженні агротехнічних та фунгіцидних заходів. Найефективнішим є вирощування генетично стійких гібридів та дотримання сівозміни, що обмежує накопичення інфекції у ґрунті. Внесення фунгіцидів у період осінньої вегетації дозволяє зупинити розвиток хвороби в точці росту та врятувати посіви від випадання.

• Використання стійких гібридів
• Глибока оранка ґрунту
• Дотримання просторової ізоляції посівів
• Застосування фунгіцидів у фазі 4-6 листків