Магнапорте рисова

Magnaporthe salvinii (syn. Sclerotium oryzae) є небезпечним грибковим патогеном, що належить до класу Аскоміцети. Цей організм є спеціалізованим паразитом, що викликає серйозні економічні збитки у рисоводстві, вражаючи стебла та нижні частини рослин.

Основним захворюванням, яке викликає цей гриб, є стеблова гниль рису. Хвороба проявляється появою темних плям на піхвах листків, які поступово поширюються на стебло. Це призводить до руйнування тканин стебла, в результаті чого рослина втрачає міцність, вилягає, а наповнення зерна в метелці суттєво погіршується.

Життєвий цикл патогену базується на здатності утворювати склероції, які залишаються життєздатними у ґрунті протягом тривалого часу. Після затоплення рисових чеків склероції вивільняються, піднімаються на поверхню води та прикріплюються до рослин. Проростання грибниці відбувається безпосередньо в епідерміс стебла, після чого формується грибний міцелій та нові конідії.

Розвитку інфекції сприяє тепла погода та високий рівень азотного живлення, що робить тканини рослин більш вразливими. Найбільш активне поширення спостерігається у стадії кущіння та виходу в трубку, особливо за умов тривалого перезволоження та відсутності належної аерації посівів.

Система захисних заходів передбачає комплексний підхід до вирощування рису. До головних методів контролю належать:

• Дотримання сівозміни для розриву циклу накопичення склероціїв.
• Використання сортів з підвищеною стійкістю до грибкових хвороб.
• Оптимізація норм внесення мінеральних добрив.
• Застосування фунгіцидів на основі системної дії при виявленні перших ознак ураження.