Гельмінтоспоріоз кукурудзи

Гельмінтоспоріоз кукурудзи викликається грибком Bipolaris maydis, що є одним із найбільш розповсюджених патогенів у зонах вирощування цієї культури. Відповідно до сучасної систематики, цей мікроорганізм належить до царства Fungi, відділу Ascomycota та класу Dothideomycetes. Він спеціалізується на ураженні вегетативних органів рослин, суттєво обмежуючи їхній потенціал врожайності.

Клінічна картина хвороби розпочинається з появи дрібних плям видовженої форми, які зазвичай обмежені жилками листка. З часом колір уражених ділянок стає коричневим, а навколо них утворюється хлоротичний ореол. При сильному ураженні листки поступово відмирають, що призводить до оголення качанів та передчасного дозрівання культури, яка стає ламкою і схильною до вилягання.

Життєвий цикл збудника базується на здатності гриба зимувати на рослинних рештках у ґрунті. Конідії патогена поширюються за допомогою вітру та вологи на великі відстані. Інкубаційний період залежить від погодних умов і може становити від кількох днів до двох тижнів. Активний розвиток гриба стимулюється тривалими опадами та температурою повітря в межах 25–28°C.

Вплив хвороби на врожайність є критичним: втрати зерна можуть сягати 20-40% залежно від ступеня зараження та фази розвитку рослини. Особливо шкідливою хвороба є при ураженні прапорцевого листка, який відповідає за інтенсивність наливу зерна. Порушення фізіологічних процесів призводить до того, що рослина витрачає поживні речовини не на формування качана, а на боротьбу з патогеном.

Заходи боротьби з гельмінтоспоріозом спрямовані на розрив циклу розвитку патогена. До них відносяться:

• Глибока оранка для перевертання пласта з рештками, що знижує запас інфекції.
• Використання генетично стійких гібридів.
• Контроль бур'янів, які можуть виступати резерваторами інфекції.
• Проведення фунгіцидних обробок у фази викидання волоті та цвітіння за сприятливих для хвороби умов.