Пухирчаста сажка кукурудзи

Збудником пухирчастої сажки кукурудзи є гриб Ustilago maydis, що належить до класу базидіоміцетів. Це вузькоспеціалізований паразит, який інфікує лише рослини кукурудзи (Zea mays), спричиняючи утворення пухлинних новоутворень (галів) на різних частинах рослини.

Основною ознакою ураження є поява на стеблах, листках, волотях та качанах наростів різної форми та розміру. Спочатку вони вкриті білуватою оболонкою, яка з часом розривається, вивільняючи величезну кількість чорних теліоспор. Це не лише знищує окремі органи, а й виснажує всю рослину, перерозподіляючи поживні речовини на користь патогена.

Біологічний цикл розвитку гриба включає зимування теліоспор у ґрунті або на рослинних рештках. Навесні вони проростають, утворюючи базидіоспори, які легко переносяться повітряними потоками. Потрапляючи на молоді тканини кукурудзи, базидіоспори проникають всередину через епідерміс, особливо за наявності мікропошкоджень.

Інтенсивному поширенню патогена сприяє спекотна погода, що чергується з періодами високої вологості. Оптимальна температура для проростання спор становить +22...+28°C. Додатковим фактором ризику є надмірне внесення азотних добрив, які роблять тканини рослин ніжнішими та вразливішими до проникнення грибниці.

Шкодочинність пухирчастої сажки проявляється у значному недоборі врожаю зерна, що в умовах епіфітотії може сягати 20-30%. Заходи захисту мають бути спрямовані на створення несприятливих умов для гриба:

• Вирощування стійких до хвороби гібридів як найбільш ефективний спосіб боротьби.
• Дотримання просторової ізоляції та сівозміни для розриву циклу розвитку патогена.
• Ретельне знищення уражених рослинних решток у ґрунті шляхом оранки.
• Проведення заходів із боротьби з шкідниками, що пошкоджують стебла та листя.
• Збалансоване живлення для зміцнення імунітету рослин.