Монаскус пурпурний

Монаскус пурпурний (Monascus purpureus) є представником царства Гриби, що належить до класу Аскоміцети. Хоча цей гриб широко відомий у харчовій промисловості, у рослинництві він розглядається як збудник пліснявих захворювань, здатний уражати насіння та продукти переробки сільськогосподарських культур, особливо в умовах підвищеної вологості.

Патоген викликає пліснявіння зерна та бобових культур. Основним симптомом інфекції є поява характерного червоного або пурпурового нальоту на поверхні насіннєвого матеріалу. Окрім візуального погіршення якості насіння, гриб створює загрозу безпеці кормів, оскільки здатний продукувати цитринін — небезпечний мікотоксин, що має нефротоксичну дію на організм тварин.

Біологічний цикл Monascus purpureus базується на активному спороутворенні. Гриб поширюється за допомогою конідій, які легко переносяться вітром або разом із зараженим насіннєвим матеріалом. У ґрунті патоген здатен зберігатися у вигляді міцелію або клейстотециїв, які витримують несприятливі умови довкілля протягом тривалого часу до моменту появи сприйнятливого субстрату.

Для інтенсивного розвитку грибу необхідні умови: температура повітря в межах 25–35°C та відносна вологість субстрату понад 75%. Сприятливими факторами для поширення хвороби також є механічні пошкодження насіння при збиранні, наявність залишків бур'янів та неправильне складування врожаю, де виникають «гарячі точки» з підвищеною вологістю.

Стратегія контролю базується на профілактиці. Основні заходи включають:

• Очищення та ретельне просушування насіння до стандартних показників вологості.
• Знезараження зерносховищ фунгіцидними препаратами перед завантаженням.
• Використання стійких сортів та дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку збудника.
• Моніторинг рівня мікотоксинів у партіях зерна, призначених для кормовиробництва.