Неофузикоккум

Неофузикоккум (Neofusicoccum) — це рід грибів-аскоміцетів, що належать до родини Botryosphaeriaceae. Цей небезпечний фітопатоген викликає широкий спектр хвороб у деревних та чагарникових культур, що призводить до значних економічних втрат у садівництві та виноградарстві.

Основними симптомами ураження є некрози кори, відмирання пагонів та утворення ракових виразок. Патоген найбільш агресивно вражає виноградну лозу, плодові дерева (зокрема кісточкові та зерняткові), а також екзотичні види. Хвороба часто призводить до «апоплексії» або раптового всихання окремих частин крони через порушення провідної системи рослини.

Цикл розвитку гриба включає утворення спорових структур, таких як пікніди, що розвиваються в тканинах рослини. Спори поширюються вітром та краплями дощу, особливо після опадів. Гриб здатен перезимовувати у вигляді міцелію всередині уражених гілок, що забезпечує постійне джерело інфекції у саду чи на винограднику протягом багатьох років.

Інтенсивному поширенню неофузикоккуму сприяє підвищена вологість повітря та температурний режим у межах 20–28°C. Найчастіше зараження відбувається через місця зрізів після обрізки, тріщини в корі або механічні пошкодження, завдані сільськогосподарською технікою, що відкриває ворота для проникнення міцелію у глибинні тканини деревини.

Система захисту проти Neofusicoccum базується на профілактиці та агротехнічних заходах. Важливими є:

• Регулярна санітарна обрізка з видаленням хворих пагонів.
• Дезінфекція садового інструменту після кожного куща чи дерева.
• Замазування ран спеціальними захисними пастами.
• Підвищення загальної резистентності рослин через збалансоване живлення.