Пелікулярія Рольфса

Пелікулярія Рольфса (синонім анаморфної стадії Sclerotium rolfsii) є небезпечним ґрунтовим фітопатогеном, що належить до царства Гриби. В агрономічній практиці цей патоген спричиняє розвиток південної склероціальної гнилі, яка вражає величезний перелік рослин, зокрема томати, арахіс, квасолю та багато інших овочевих і технічних культур.

Основна шкода виявляється у швидкому в'яненні рослин через руйнування прикореневої зони та кореневої шийки. Характерною діагностичною ознакою є утворення густого білого грибного нальоту (міцелію) біля основи стебла та поява дрібних склероціїв — щільних утворень коричневого кольору, що за розміром та формою нагадують зерна гірчиці.

Життєвий цикл гриба базується на виживанні в ґрунті у формі склероціїв, які можуть перебувати в стані спокою протягом кількох років. При настанні сприятливих умов склероції проростають, утворюючи гіфи, що проникають у тканини рослин-господарів. Патоген виділяє специфічні токсини та ферменти, що розм'якшують рослинні тканини, викликаючи їх швидке відмирання.

Оптимальні умови для стрімкого розповсюдження хвороби — це висока температура ґрунту (вище +25°C) та підвищена вологість. Патоген дуже пластичний до умов довкілля, тому його поширення відбувається надзвичайно легко разом із водою під час поливу, на знаряддях праці, що контактували з хворою землею, або при переміщенні зараженої ґрунтової маси.

Контроль за поширенням гриба передбачає такі заходи:

• Дотримання сівозміни з використанням злакових культур, що є несприйнятливими.
• Використання виключно здорового садивного матеріалу.
• Глибока оранка для закладення склероціїв на велику глибину.
• Застосування фунгіцидів та контроль рівня вологості ґрунту.