Південна склероціальна гниль

Південна склероціальна гниль є небезпечним грибковим захворюванням, збудником якого є ґрунтовий патоген Sclerotium rolfsii. Ця хвороба уражає прикореневу зону та нижню частину стебла, спричиняючи швидке в’янення та відмирання культур у теплих та вологих кліматичних умовах.

До списку рослин, що найбільш схильні до інфікування, належать: цибуля ріпчаста, часник, анемона корончата, буряк кормовий, гірчиця індійська, ріпак озимий, ріпа та дзвоники карпатські. Патоген проникає в тканини через механічні пошкодження або безпосередньо через епідерміс, швидко руйнуючи цілісність рослини.

Ключовою ознакою ураження є раптове в’янення рослини, що супроводжується появою білого, наче вата, міцелію на поверхні ґрунту навколо стебла. Характерним діагностичним маркером є формування численних круглих склероціїв, які нагадують зерна гірчиці; спочатку вони білі, згодом набувають темно-коричневого або червонувато-бурого забарвлення.

Розвиток інфекції стимулюється високими температурами повітря та ґрунту в діапазоні +25…+35°C, а також високим рівнем вологості. Склероції гриба надзвичайно стійкі до несприятливих умов середовища, тому вони можуть роками виживати в ґрунті, очікуючи сприятливих умов для проростання та зараження нових господарів.

Вредоносність хвороби виражається у повній втраті товарного врожаю на уражених площах. Для ефективного захисту агрономи рекомендують:

• Дотримання сівозміни з виключенням сприйнятливих видів.
• Глибока оранка для знищення джерел інфекції.
• Використання фунгіцидів та препаратів-антагоністів на основі Trichoderma.
• Знищення уражених рослинних решток та бур'янів.