Фомоз батату

Систематичне положення та природа збудника. Plenodomus destruens — це грибковий патоген, що належить до відділу Ascomycota. Цей мікроорганізм є спеціалізованим паразитом, який завдає значної шкоди посівам солодкої картоплі (батату), спричиняючи деструктивні процеси в тканинах рослин, що призводять до загнивання коренеплодів під час тривалого зберігання.

Хвороби та уражені культури. Гриб викликає фомозну гниль, яка є однією з найнебезпечніших хвороб батату. На ранніх етапах інфекція проявляється як дрібні плями на стеблах та коренях, які з часом збільшуються, перетворюючись на темно-коричневі сухі виразки. Внутрішні тканини клубнів набувають губчастої консистенції, що робить продукт непридатним для реалізації та споживання.

Біологія та цикл розвитку. Збудник розмножується за допомогою конідій, що утворюються в пікнідах — мікроскопічних плодових тілах. Джерелами інфекції є залишки заражених рослин у ґрунті та інфікований посадковий матеріал. Гриб добре пристосований до виживання в ґрунті, де він може зберігати патогенність протягом кількох сезонів, очікуючи на сприятливі умови для зараження нових рослин.

Умови розвитку та шкідливість. Розвиток хвороби прискорюється за умов високої вологості ґрунту та повітря, особливо під час дощових сезонів. Найбільша шкода виявляється під час зберігання, де інфекція переходить з уражених на здорові клубні в умовах обмеженої вентиляції.

• Масове гниття клубнів у сховищах.
• Загибель молодих паростків у полі.
• Зменшення врожайності на 30-50% при інтенсивному ураженні.

Заходи захисту та контролю. Ефективний захист базується на профілактиці: використанні здорових живців та стійких сортів. Рекомендується дотримуватися сівозміни з інтервалом у 3-4 роки між висадками батату на одному місці. Важливим етапом є ретельне очищення сховищ перед закладанням врожаю та забезпечення режиму провітрювання, що обмежує поширення грибкової інфекції.