Коренева гниль нуту

Збудником цієї хвороби є гриб Phacidiopycnis padwickii. Це небезпечний фітопатоген, що вражає кореневу систему та прикореневу зону рослин, спричиняючи руйнування тканин, відповідальних за транспортування поживних речовин та води.

Основною культурою, що потерпає від цього патогена, є нут, проте наукові дослідження вказують на можливість ураження рису та батату. Хвороба особливо небезпечна в регіонах з інтенсивним вирощуванням бобових, де вона може спричинити значне зниження густоти посівів.

Першими ознаками ураження є пожовтіння листя та в'янення рослин, що нагадує симптоми посухи. При огляді кореневої системи виявляються некротичні плями, потемніння та відмирання коренів. Усередині тканин часто можна помітити дрібні чорні утворення — пікніди або склероції гриба.

Умови, що сприяють поширенню патогена, включають високу температуру ґрунту та чергування періодів перезволоження з посухою. Інфекція зберігається в ґрунті протягом тривалого часу на рештках рослин, а також може переноситися разом із зараженим насіннєвим матеріалом під час сівби.

Система заходів захисту включає:

• Використання фунгіцидного протруєння насіння.
• Впровадження сівозміни з мінімальним поверненням бобових.
• Вирощування відносно стійких до гнилей сортів.
• Покращення дренажу ґрунту та контроль бур’янів-резерваторів.

Для мінімізації шкодочинності важливо підтримувати оптимальну родючість ґрунту. Міцні рослини, що отримують збалансоване живлення, легше переносять початкові стадії ураження та мають вищий потенціал для відновлення кореневої системи.