Пукцинія волошкова

Puccinia calcitrapae — це спеціалізований облігатний фітопатогенний гриб з відділу Базидіомікота, що належить до порядку Іржасті. У систематичному плані цей вид є збудником іржі багатьох представників родини Айстрові (Asteraceae), зокрема волошки, сафлору, чортополоху та інших складноцвітих рослин.

Основним захворюванням, яке викликає цей гриб, є іржа листя та стебел. Хвороба проявляється у вигляді утворення пустул (урединій та телій), які руйнують епідерміс рослини, спричиняючи передчасне висихання листя, порушення процесу фотосинтезу та зниження загальної продуктивності уражених культурних або дикорослих рослин.

Біологія патогену характеризується складним циклом розвитку, який може включати зміну спороношень (ецидіо-, уредініо-, теліо- та базидіоспори). Гриб здатний зберігатися в ґрунті або на рослинних рештках у формі теліоспор, які стійкі до низьких температур. У весняний період за наявності крапельно-рідкої вологи вони проростають, даючи початок новому циклу зараження.

Для розвитку та активного поширення інфекції необхідні помірні температури (у діапазоні +15...+22°C) та висока вологість повітря. В умовах затяжних дощів, випадання рясних рос або при загущених посівах спори гриба легко переносяться вітром і краплями дощу, що призводить до стрімкого розвитку епіфітотій на ділянках із високою щільністю вразливих господарів.

Заходи захисту та контролю включають комплексний підхід, спрямований на зниження інфекційного фону. Основні методи включають:

• Знищення рослинних решток та глибока оранка ґрунту для запобігання перезимівлі спор.
• Дотримання сівозміни з виключенням вразливих культур протягом кількох років.
• Використання фунгіцидів (препарати міді, тріазоли) при перших ознаках ураження посівів.
• Контроль бур'янової рослинності, яка часто виступає резерватором інфекції.