Піренопеціоз ріпаку

Піренопеціоз ріпаку (Pyrenopeziza brassicae) — це небезпечне грибкове захворювання, яке вражає рослини родини Капустяні (Brassicaceae). Цей патоген належить до класу Аскоміцетів і є однією з найпоширеніших хвороб ріпаку в регіонах з вологим кліматом. Довгий час хворобу ідентифікували як циліндроспоріоз, за назвою її безстатевої стадії розмноження.

Симптоми ураження виявляються на листі, черешках та стеблах у вигляді дрібних плям, що з часом стають світлішими або набувають попелястого відтінку. У центрі плям розвиваються плодові тіла збудника. Хвороба призводить до некрозу тканин, передчасного старіння листкового апарату та пошкодження генеративних органів, що значно знижує масу тисячі насінин.

Біологічний цикл включає як конідіальну, так і сумчасту стадії. Патоген зимує у вигляді міцелію на рослинних рештках або на сходах озимих культур. Навесні утворюються апотеції — чашоподібні плодові тіла, з яких вивільняються аскоспори. Вони переносяться повітряними потоками та краплями дощу на здорові листки, забезпечуючи вторинне зараження посівів протягом усього вегетаційного періоду.

Розвитку хвороби сприяють помірна температура повітря та висока вологість, особливо в періоди інтенсивних опадів. Велика кількість вологи на поверхні листя є критичним фактором для проростання спор. Сприятливі умови для поширення також створюються при порушенні густоти стояння рослин та наявності бур'янів із родини капустяних, які слугують резерваторами інфекції.

Захист посівів базується на таких заходах:

• Дотримання сівозміни з перервою у 3-4 роки між висівом ріпаку.
• Якісна оранка ґрунту для знищення інфікованих решток.
• Використання фунгіцидів на основі діючих речовин із групи триазолів.
• Боротьба з бур'янами, що є носіями інфекції.