Піренофороз

Піренофороз, збудником якого є гриб Pyrenophora tritici-repentis (анаморфа Drechslera tritici-repentis), — це поширене грибкове захворювання, що вражає злакові культури. Цей фітопатоген належить до відділу Аскоміцети та є одним із найбільш проблемних патогенів у зонах вирощування пшениці. Окрім пшениці, він може уражувати ячмінь, жито та багато дикорослих злаків, що дозволяє йому постійно зберігатися в агроекосистемах.

Основним симптомом хвороби є жовта плямистість листя. Спочатку на листках виникають дрібні темно-коричневі плями, оточені вираженим хлоротичним ореолом. З часом плями розширюються, набуваючи овальної або витягнутої форми, зливаються між собою, що призводить до некрозу та відмирання тканин. Сильне ураження спричиняє передчасне засихання листкового апарату, що негативно впливає на налив зерна.

Цикл розвитку гриба починається навесні, коли на торішніх рослинних рештках утворюються псевдотеції, з яких викидаються аскоспори. Ці спори з вітром потрапляють на листя нижнього ярусу молодих рослин. Протягом вегетації інфекція поширюється за допомогою конідій, які утворюються на плямах, забезпечуючи швидке поширення патогену за наявності краплинно-рідинної вологи.

Поширенню захворювання сприяє тепла погода з періодичними опадами або високою вологістю повітря. Критичними є фази виходу в трубку та цвітіння пшениці. Використання технологій обробітку ґрунту, що залишають пожнивні рештки на поверхні, значно підвищує ризик епіфітотій, оскільки гриб зберігає життєздатність у залишках соломи протягом тривалого часу.

Вредоносність патогену є значною: він може призвести до втрати до половини врожаю зернових у разі відсутності захисних заходів. Крім кількісних втрат, спостерігається зниження маси тисячі зерен та погіршення показників якості борошна. Стратегія контролю базується на поєднанні агротехнічних та хімічних методів:

• глибока оранка для знищення джерел інфекції;
• сівозміна з поверненням пшениці на поле не раніше ніж через 2-3 роки;
• застосування якісних фунгіцидів під час вегетації;
• вирощування стійких до патогену сортів пшениці.