Вірус чорносмугастості рису

Систематичне положення та тип збудника
Вірус чорносмугастості рису (Rice black-streaked dwarf virus, RBSDV) є представником родини Reoviridae, роду Fijivirus. Цей патоген є РНК-вірусом, який спричиняє системне інфікування рослин. Він є одним із найбільш руйнівних вірусних захворювань у регіонах вирощування рису, що потребує пильної уваги агрономів.

Культури та прояви хвороби
Окрім рису, збудник вражає кукурудзу, пшеницю, ячмінь та багато дикорослих злакових трав. Характерними ознаками зараження є поява темних вузлуватих виростів (галів) на жилках листя та стеблах. Рослини сильно відстають у рості, стають карликовими, а їхні листки часто набувають темного забарвлення та скручуються.

Біологія та цикл розвитку
Вірус поширюється виключно через переносників — комах-цикадок, зокрема Laodelphax striatellus. Інфекція є персистентною: після того, як комаха отримала вірус, вона залишається здатною інфікувати здорові рослини протягом усього життя. Можлива передача вірусу від дорослої особини до потомства (трансоваріальна передача), що робить контроль над популяцією шкідника надзвичайно складним.

Умови поширення та шкодочинність
Поширення хвороби залежить від активності міграції цикадок, яка посилюється за сприятливих погодних умов — помірних температур та високої вологості. Шкодочинність виявляється у значному зниженні врожайності, часто до повної відсутності зерна в колосі або качані. Вірус перешкоджає нормальному обміну речовин, що призводить до відмирання тканин і деформації генеративних органів.

Заходи захисту та контролю
Боротьба з вірусом чорносмугастості рису має бути спрямована на мінімізацію контакту рослин із переносниками.

• Використання інсектицидів системної дії для обробки насіння та посівів у критичні фази розвитку.
• Своєчасна боротьба з бур'янами на полях та навколо них для знищення місць резервації цикадок.
• Вибір сортів, що володіють генетичною стійкістю до вірусу.
• Дотримання сівозміни та просторова ізоляція від полів минулого року.