Септоріоз пшениці

Septoria nodorum (синонім Parastagonospora nodorum) є небезпечним грибковим збудником, що належить до класу Dothideomycetes. Цей фітопатоген вражає злакові культури, зокрема пшеницю, жито та ячмінь. Хвороба вражає всі надземні частини рослини, включаючи листя, стебла та колосся, завдаючи суттєвих збитків агропромисловому комплексу.

Симптоматика хвороби проявляється у вигляді некротичних плям бурого або сірого кольору з темними крапками (пікнідами) в центрі. На колоссі інфекція викликає потемніння лусочок, що призводить до часткової або повної стерильності колоса. Поражені органи втрачають здатність до фотосинтезу, що значно пригнічує розвиток всієї рослини та погіршує якість врожаю.

Життєвий цикл гриба характеризується здатністю до швидкого поширення під час вегетації. В основному зараження відбувається через пікноспори, які переносяться краплями дощу на здорові листки. Інфекція накопичується на рослинних рештках, що залишаються на поверхні ґрунту, створюючи потужне джерело зараження для наступних посівів у поточному сезоні.

Оптимальними умовами для розвитку септоріозу є висока вологість (більше 80%) та температура повітря в межах +20...+25 °C. Особливо небезпечними є періоди затяжних дощів у фазі виходу в трубку та цвітіння пшениці. Патоген має високу агресивність і здатний охоплювати великі площі посівів за короткий проміжок часу за наявності відповідного мікроклімату.

Для ефективного контролю захворювання агрономи рекомендують наступні заходи:

• Дотримання сівозміни, що перериває ланцюг живлення патогена.
• Використання фунгіцидного протруювання насіння для знищення насіннєвої інфекції.
• Своєчасна глибока оранка, що сприяє швидкій деструкції рослинних залишків.
• Вибір стійких до септоріозу гібридів та сортів пшениці.
• Проведення превентивних обробок системними фунгіцидами під час вегетації залежно від фітосанітарного стану поля.