Вишня звичайна

Вишня звичайна (Prunus cerasus) — важлива плодова культура, яка виступає об'єктом атаки багатьох патогенних мікроорганізмів. Систематично належить до царства Рослини, роду Слива (Prunus). Як біологічний субстрат, вона схильна до ураження грибковими збудниками, що викликають епіфітотії в інтенсивних та аматорських садах, суттєво знижуючи якість і кількість продукції.

Найбільш поширеними захворюваннями, що вражають цю культуру, є коккомікоз та моніліоз. Коккомікоз спричиняє масове пожовтіння та передчасне опадання листя, тоді як моніліальний опік знищує суцвіття та молоді пагони, що нагадує дію вогню. Також культура часто страждає від клястероспоріозу, який проявляється у вигляді дірчастої плямистості на листі та камедетечі на гілках.

Життєвий цикл більшості грибів-патогенів вишні починається з перезимівлі в опалому листі, уражених гілках та муміфікованих плодах. З настанням теплої весняної погоди, за умови високої вологості, відбувається утворення конідій або аскоспор. Вони поширюються потоками повітря та краплями дощу, потрапляючи на сприйнятливі тканини, де відбувається проростання гіф гриба в епідерміс.

Епідеміологічний розвиток хвороб напряму залежить від погодних умов: тривалі опади, тумани та прохолодна погода в період цвітіння є ідеальними умовами для поширення моніліозу. Загущена крона дерев, що не отримує достатньо сонячного світла та циркуляції повітря, стає осередком для розмноження патогенів, де інфекційний фон зростає в геометричній прогресії.

Система захисту вишні передбачає такі дії:

• Обов'язкове винесення та спалювання уражених рослинних решток.
• Обробка дерев фунгіцидами у фенофази "зелений бутон" та після цвітіння.
• Використання стійких до хвороб сортів, адаптованих до регіону вирощування.
• Проведення омолоджуючої обрізки для поліпшення аерації крони.

Шкідливість захворювань виражається у виснаженні дерев, що призводить до втрати зимостійкості та передчасної загибелі саду. Крім прямого знищення врожаю, хвороби значно погіршують фотосинтетичну активність листкового апарату, через що дерево не встигає накопичити достатньо поживних речовин для підготовки до зими, що веде до масового підмерзання в зимовий період.