Головня сорго

Sporisorium ehrenbergii — це базидіальний гриб родини Ustilaginaceae, який є небезпечним збудником головневих хвороб культурного та дикорослого сорго. Цей фітопатоген спеціалізується на ураженні генеративних органів рослин, що призводить до значних втрат врожаю зернових культур у багатьох регіонах світу.

Основною симптоматикою хвороби є перетворення суцвіть (волоті) на чорну спорову масу. На відміну від інших видів головні, уражені колоски стають джерелом інфекції вже на ранніх етапах розвитку волоті. Тонка оболонка, що прикриває спори, згодом розривається, вивільняючи мільйони теліоспор, які розносяться вітром на великі відстані та забруднюють ґрунт і насіннєвий матеріал.

Біологічний цикл патогену тісно пов'язаний з фазами розвитку сорго. Зараження зазвичай відбувається під час проростання насіння, коли міцелій гриба проникає у тканини паростка. Інфекція є системною: грибниця розвивається разом із ростом стебла, поступово просуваючись до точки росту, і остаточно проявляється лише під час виколошування, коли рослина формує уражену волоть.

Умови довкілля відіграють критичну роль у розвитку інфекції. Оптимальна температура для проростання спор становить +20...+25°C при достатній вологості ґрунту. Якщо під час проростання насіння умови є сприятливими для патогену, рівень ураженості посівів може зростати геометрично. Спори здатні зберігати свою вірулентність у ґрунті протягом одного-двох років, що робить цей патоген стійким до несприятливих факторів.

Для захисту посівів необхідно застосовувати комплексні заходи. Основними є:

• Використання насіння, сертифікованого як вільне від інфекції.
• Протруювання насіння сучасними системними фунгіцидами перед посівом.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу інфекції.
• Вирощування стійких до хвороби гібридів сорго.