Стагоноспороз буркуну

Збудник Stagonospora meliloti належить до царства Гриби (Fungi), роду Stagonospora. Це вузькоспеціалізований фітопатоген, який спричиняє розвиток стагоноспорозу — поширеної грибкової хвороби, що вражає переважно культури роду Melilotus (буркун). Цей патоген є серйозною загрозою для продуктивності бобових трав у господарствах.

Головною ознакою хвороби є поява некротичних плям на вегетативних органах рослин. Плями часто мають неправильні обриси, буре забарвлення та оточені хлоротичною облямівкою. З часом на поверхні уражених тканин утворюються пікніди — чорні крапки, в яких розвиваються спори (конідії) гриба, що забезпечують подальше поширення інфекції в межах поля.

Цикл розвитку гриба тісно пов'язаний із рослинними рештками. Інфекція зберігається в ґрунті або на стерні у вигляді пікнід та грибниці протягом зимового періоду. Навесні, під час випадання дощів, пікніди поглинають вологу, набрякають і викидають масу конідій, які з краплями води потрапляють на здорові листки, забезпечуючи зараження молодих рослин.

Поширення хвороби значною мірою залежить від погодних умов. Висока вологість повітря та часті опади є ключовими факторами для масового розвитку стагоноспорозу. Гриб найбільш активний при температурі в межах +20...+26 °C. У щільних посівах, де циркуляція повітря обмежена, інфекція поширюється значно швидше, вражаючи значні площі посівів.

Шкодочинність патогена проявляється у зменшенні асиміляційної поверхні листя, що призводить до загального пригнічення росту рослин та зниження накопичення зеленої маси. Для мінімізації негативного впливу хвороби агрономи рекомендують комплексний підхід:

• Дотримання просторової ізоляції між полями поточного року та посівами минулих років.
• Якісний обробіток ґрунту, що забезпечує швидке розкладання інфікованих залишків.
• Висівання стійких до хвороби сортів, адаптованих до конкретних кліматичних умов.
• Моніторинг посівів та проведення профілактичних обприскувань фунгіцидами при виявленні перших ознак ураження.