Стагоноспороз люцерни

Стагоноспороз, збудником якого є гриб Leptosphaeria weimeri (анаморфна стадія — Stagonospora meliloti), є однією з найбільш поширених хвороб бобових культур. Це захворювання вражає як надземну частину рослин, так і їхню кореневу систему, що значно знижує продуктивність посівів та скорочує термін життя багаторічних трав.

Основними об'єктами ураження виступають такі культури, як люцерна посівна та конюшина лучна. Патоген має здатність до системного поширення всередині рослини, що значно ускладнює лікування та вимагає комплексного підходу до захисту посівів протягом усього періоду вегетації.

Первинні ознаки хвороби з'являються на листках у вигляді світло-коричневих плям з чітким або розмитим темним обідком. Згодом на місцях уражень формуються дрібні чорні пікніди. Коренева гниль, викликана цим грибом, проявляється у вигляді темних некротичних ділянок на кореневій шийці, що призводить до загального пригнічення росту та передчасного відмирання пагонів.

Умови, що сприяють поширенню інфекції, включають часті опади, підвищену вологість повітря та помірний температурний режим. Гриб зберігається в ґрунті на залишках уражених рослин. Первинне зараження навесні відбувається за рахунок виходу спор із перезимувалих джерел інфекції, після чого починається вторинне поширення конідіями протягом літнього сезону.

Заходи захисту спрямовані на обмеження розповсюдження патогену в агроценозах:

• Впровадження стійких до хвороб сортів.
• Дотримання просторової ізоляції між полями різного віку.
• Ретельне знищення рослинних решток після збирання врожаю.
• Застосування фунгіцидів при критичному рівні розвитку захворювання на насінниках.