Тверда сажка пшениці

Систематичне положення та тип збудника: Збудник Tilletia caries належить до царства Гриби, відділу Базидіоміцети, порядку Сажкові. Це облігатний паразит, який спеціалізується на ураженні злакових культур, спричиняючи одну з найнебезпечніших хвороб пшениці — тверду сажку.

Хвороби та культури: Гриб викликає тверду сажку на пшениці, іноді зустрічається на житі та пирії. Хвороба стає помітною під час молочної стиглості зерна. Уражені колосся мають розпушені колоскові лусочки, а замість здорового зерна в них формуються «сажкові мішечки», заповнені чорною порошистою масою спор, що видає різкий запах оселедця.

Біологія та цикл розвитку: Джерелом інфекції є теліоспори, що знаходяться на поверхні насіння або в ґрунті. Процес зараження відбувається під час проростання зерна. Спори проростають, утворюючи базидіоспори, які копулюють і формують інфекційну гіфу. Вона проникає в проросток, після чого грибниця розростається всередині рослини до самого колоса, де утворює нові спори.

Умови розвитку та поширення: Активному зараженню сприяє прохолодна погода (температура ґрунту +5…+12°C) та достатня вологість. За таких умов інфекція проникає в проросток до моменту його виходу на поверхню. Якщо температура ґрунту вища за +15…+18°C, розвиток хвороби значно уповільнюється.

Шкідливість та методи захисту: Втрати врожаю можуть сягати 20–30% і більше. Окрім зниження ваги зерна, сажка робить врожай непридатним для хлібопекарської промисловості через запах і колір. Основні заходи контролю:

• Використання високоякісного протруєного насіннєвого матеріалу.
• Застосування системних фунгіцидів для обробки насіння перед посівом.
• Вирощування стійких до патогену сортів пшениці.
• Оптимізація строків сівби для уникнення періодів, сприятливих для зараження.