Урофліктис буряковий

Урофліктис буряковий (Urophlyctis leproides) — це небезпечний мікроскопічний гриб-паразит, що належить до класу Хітридіоміцетів. Він є специфічним збудником раку коренеплодів, який завдає значної шкоди посівам цукрових, столових та кормових буряків, вражаючи кореневу систему та прикореневу частину рослини.

Основним проявом інфекції є утворення нерівних, пухлиноподібних наростів на коренеплодах. Ці гали спочатку м'які та світлі, проте згодом вони темніють, стають твердими або, навпаки, починають гнити, що призводить до повного руйнування товарної частини врожаю. Рослини, уражені цією інфекцією, відстають у рості та мають пригнічений вигляд.

Цикл розвитку гриба тісно пов'язаний із наявністю вільної вологи в ґрунті. Патоген зимує у формі спочиваючих спор, які можуть зберігати життєздатність у ґрунті протягом багатьох років. За умов високої вологості спори проростають, утворюючи зооспори, що рухаються у ґрунтових капілярах до кореневої системи рослин-господарів і проникають усередину тканин.

Поширенню збудника сприяють перезволожені ґрунти, низини, а також інтенсивні опади. Патоген швидко розмножується в умовах, де порушено дренажний режим поля. Механічна обробка ґрунту, під час якої часточки інфікованої землі переносяться на значні відстані разом із технікою, є одним із головних факторів поширення урофліктису на нові площі.

Боротьба з хворобою базується на профілактичних заходах, оскільки пряме лікування уражених рослин неможливе. Основні рекомендації включають:

• Використання науково обґрунтованих сівозмін з інтервалом повернення буряка на поле не менше 5 років.
• Проведення меліоративних робіт для запобігання перезволоженню ґрунту.
• Ретельне очищення сільськогосподарського інвентарю та техніки після експлуатації на уражених ділянках.
• Контроль бур'янів, що належать до родини амарантових, які можуть бути резерватами інфекції.
• Використання якісного посівного матеріалу та стійких сортів.