Ксилофілюс виноградний

Систематичне положення та природа збудника: Ксилофілюс виноградний (Xylophilus ampelinus) — це грамнегативна бактерія, що належить до родини Xylophilaceae. Вона є спеціалізованим збудником, який паразитує виключно на тканинах виноградної лози, розвиваючись у провідних судинах та паренхімі рослини.

Хвороби та культури, що уражуються: Цей патоген викликає бактеріальний некроз винограду — небезпечне захворювання, що вражає всі вегетативні органи лози. На пагонах утворюються поздовжні тріщини та виразки, листя вкривається некротичними плямами, а суцвіття засихають та відмирають, що призводить до втрати врожаю та послаблення всієї рослини.

Біологія та цикл розвитку: Бактерія зберігається у вигляді інфекції в ураженій деревині та корі багаторічних частин куща. З настанням весняного тепла та вологи патоген виходить із місць зимівлі. Поширення інфекції здійснюється краплями дощу, вітром, а також механічно через забруднені знаряддя праці під час обрізки чи щеплення винограду.

Умови розвитку та шкідливість: Розвиток хвороби інтенсифікується під час вологої весни та літа при температурах від 18 до 25°C. Шкідливість бактеріозу полягає в швидкому відмиранні уражених рукавів та пагонів. Уражені кущі стають менш стійкими до морозів та інших стресових факторів, що в довгостроковій перспективі призводить до випадання рослин на виноградниках.

Заходи захисту та контролю: Боротьба з ксилофілюсом значно ускладнена відсутністю ефективних антибіотиків для польового застосування. Основними заходами є:

• використання тільки сертифікованого безвірусного матеріалу;
• вирізка та знищення хворих частин кущів із захопленням здорової деревини;
• ретельна дезінфекція секаторів та інших інструментів 5-10% розчином формаліну або спиртом;
• обробка виноградників мідьвмісними препаратами після весняної обрізки.