Бермудський газонний кліщ

Систематичне положення: Бермудський газонний кліщ (Aceria neocynodonis) належить до ряду Тромбідиформні кліщі (Trombidiformes) та родини Еріофіїдні кліщі (Eriophyidae). Це надзвичайно дрібні членистоногі, які невидимі неозброєним оком, проте здатні завдавати значної шкоди декоративним та спортивним газонам.

Кормові культури: Основним і єдиним об'єктом живлення для цього виду є рослини роду Свинорій (Cynodon). Найчастіше постраждалим стає свинорій пальчастий, який широко використовується для створення якісних газонів у південних регіонах, де кліматичні умови є сприятливими для розвитку цього шкідника.

Біологія та цикл розвитку: Розмноження відбувається дуже швидко, особливо в умовах тривалої спеки та нестачі вологи. Кліщі поширюються вітром, через інструменти для стрижки газонів або під час переміщення людей і техніки по ділянці. Швидка зміна поколінь призводить до того, що за один сезон популяція може збільшуватися в геометричній прогресії, охоплюючи великі площі.

Характер пошкоджень: Внаслідок дії токсинів слини кліща в місцях живлення виникають аномальні розростання. Рослини стають карликовими, листя жовтіє і скручується, формуючи густі пучки, що нагадують мітлоподібні вирости. На пошкоджених ділянках газон втрачає свою густоту, з'являються «лисі» плями, які з часом висихають через нездатність рослини засвоювати поживні речовини.

Заходи захисту: Ефективна стратегія боротьби включає поєднання агротехнічних та хімічних методів:

• Підтримання високої культури догляду за газоном, включаючи правильний полив.
• Регулярна дезінфекція обладнання (газонокосарок) після обробки уражених ділянок.
• Застосування акарицидів, зареєстрованих для використання на газонних травах.
• Моніторинг стану газону на ранніх стадіях для запобігання спалахам розмноження шкідника.