Горохова попелиця

Систематичне положення шкідника класифікується у межах ряду напівтвердокрилих (Hemiptera) та родини справжніх попелиць (Aphididae). Рід Acyrthosiphon представлений видами, які завдають значної шкоди сільськогосподарському виробництву, зокрема в регіонах з інтенсивним вирощуванням бобових.

Культури, що пошкоджуються, охоплюють широкий спектр рослин родини бобових. Головною кормовою базою для Acyrthosiphon pisum є посівний горох, проте значної шкоди вона завдає також люцерні, конюшині, сої, квасолі та іншим бобовим травам, що дозволяє їй зберігати популяцію протягом усього вегетаційного періоду.

Біологія та цикл розвитку вражають своєю інтенсивністю. Попелиця розмножується шляхом партеногенезу, що забезпечує появу нових поколінь кожні 7–10 днів за сприятливих умов. Влітку спостерігається масова поява крилатих мігрантів, які перелітають на нові ділянки, стрімко заселяючи посівні площі.

Характер пошкоджень та шкідливість виявляються у вигляді скручування листя, викривлення стебел та зупинки росту рослин. Внаслідок масового висмоктування клітинного соку, рослини втрачають тургор, знижується інтенсивність фотосинтезу, що призводить до суттєвого зменшення кількості бобів та якості насіння. Попелиця також виділяє медвяну росу, на якій розвиваються сажисті гриби.

Заходи захисту мають базуватися на моніторингу посівів починаючи з фази бутонізації. Ефективним є використання препаратів на основі фосфорорганічних сполук, неонікотиноїдів та піретроїдів. Окрім хімічного захисту, важливу роль відіграє дотримання агротехнічних норм, включаючи ранні строки сівби та вирощування стійких сортів.

• Постійний контроль чисельності комах на полях.
• Використання біологічних засобів боротьби у сприятливі періоди.
• Знищення бур'янів-резерваторів навколо полів.
• Внесення інсектицидів при перевищенні економічного порогу шкодочинності.