Суничний довгоносик

Систематичне положення. Суничний довгоносик (Anthonomus signatus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Цей фітофаг є вузькоспеціалізованим шкідником, який спеціалізується на пошкодженні генеративних органів ягідних кущів.

Культури, що пошкоджуються. Найбільшої шкоди комаха завдає насадженням суниці садової (полуниці) та малини. Окрім основних культур, шкідник може відмічатися на ожині, шипшині та декоративних трояндах, де він також використовує бутони для живлення та відкладання яєць.

Біологія та цикл розвитку. Імаго зимують під рослинними рештками або у верхніх шарах ґрунту. Після виходу навесні жуки живляться молодим листям, а з початком бутонізації переходять на квіткові бруньки. Після відкладання яйця в бутон самка підгризає квітконіжку, що призводить до її перегину та поступового відмирання тканин.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Личинка, що вилуплюється всередині бутона, виїдає його вміст, що призводить до повного знищення майбутньої квітки. Зовнішньо пошкодження виглядають як засушені бутони, що висять на напівзламаних квітконіжках. Масове розмноження шкідника призводить до критичного зниження продуктивності плантацій.

Заходи захисту. Система захисту базується на недопущенні розмноження шкідника: очищення ділянок від бур'янів, мульчування та перекопування ґрунту в міжряддях. Хімічний метод включає застосування дозволених інсектицидів у критичні фази розвитку (перед цвітінням). Також рекомендується вирощувати сорти, що мають стислі терміни бутонізації.