Аплоневра

Систематичне положення. Аплоневра (Aploneura) належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera), родини справжніх попелиць (Aphididae). Ці комахи є вузькоспеціалізованими шкідниками, здатними розвиватися як у прикореневій зоні рослин, так і утворювати гали на листках, що значно ускладнює діагностику та боротьбу з ними.

Культури та характер пошкоджень. Основний об'єкт живлення аплоневри — злакові культури, зокрема ячмінь, пшениця та овес. Вона висмоктує сік з кореневої системи, що призводить до загального пригнічення рослини, відставання у рості та розвитку. Пошкоджені посіви стають вразливими до посухи та вторинних інфекцій, що знижує якість зерна та загальний валовий збір.

Біологія та цикл розвитку. Цикл розвитку є складним та включає міграцію між різними видами рослин-господарів. Попелиці швидко розмножуються партеногенетичним способом, що дозволяє їм за короткий час заселити великі площі посівів. Зимують зазвичай у стадії яйця на корі дерев або в ґрунті, а з настанням теплої погоди активізуються та переміщуються на трав'янисті рослини.

Шкодочинність. Аплоневра завдає найбільш відчутної шкоди у посушливі періоди, коли культурні рослини вже ослаблені нестачею вологи. Комахи впорскують у тканини рослин специфічні речовини, що змінюють обмінні процеси. В результаті рослини жовтіють, скручуються, а в критичних випадках — передчасно відмирають, що призводить до появи «плішин» на полі.

Заходи захисту. Захист посівів будується на комплексній стратегії:

• Проведення своєчасної глибокої оранки для знищення місць зимівлі.
• Моніторинг посівів за допомогою жовтих пасток та візуального обстеження кореневої шийки.
• Використання інсектицидів системної дії, здатних проникати у тканини рослини.
• Підтримка популяції природних ворогів (сонечка, златоочки), які регулюють чисельність попелиць.