Мигдалева попелиця

Мигдалева попелиця (Brachycaudus amygdalinus) — це дрібна комаха, що належить до родини Справжні попелиці (Aphididae), ряду Напівтвердокрилі. Вона є спеціалізованим фітофагом, що здатний завдавати серйозної шкоди насадженням кісточкових культур, особливо в регіонах з теплим кліматом, де зосереджені основні площі промислового вирощування мигдалю.

Шкідник уражує переважно мигдаль, однак може зустрічатися й на інших представниках роду Prunus. Найбільш вразливими до нападу є молоді дерева та саджанці, у яких пошкодження верхівкових пагонів призводить до порушення розвитку та значного зниження приросту біомаси.

Біологія виду характеризується високою швидкістю розмноження. Цикл розвитку складається з весняного відродження личинок із зимуючих яєць, за яким слідує низка безстатевих поколінь. У період піку вегетації колонії тлі заселяють нижню частину листя, швидко поширюючись по всій кроні дерева за сприятливих погодних умов.

Основним типом пошкодження є висмоктування соку з молодих тканин, що викликає скручування листя в щільні «гнізда» та викривлення пагонів. Окрім прямої шкоди, попелиця виділяє медвяну росу, на якій оселяються сажкові гриби. Це призводить до передчасного опадання листя та загального пригнічення фізіологічних процесів у рослині.

Система захисту саду від мигдалевої попелиці повинна бути комплексною. Ефективними є наступні заходи:

• Весняне обприскування інсектицидами до початку цвітіння.
• Використання біологічних засобів боротьби (ентомофагів).
• Регулярна обрізка та спалювання сильно уражених частин пагонів.
• Моніторинг стану дерев у фазі інтенсивного росту для своєчасного втручання.